Спрятать колонку

готский шифр на карте Украины

это научное исследование опубликовано в киевском журнале Науковий світ (Научный мир) №5, 2008

приятного чтения!

если кто не знает украинского, сочувствую, много потеряете. основная идея такова: топонимы на карте Украины, причем от Закарпатья до Луганска имеют готские корни. далее ищите в тексте слова латиницей и Smile

sher
08/07/2008 - 09:02
# 1

Готський шифр на карті України

Євген ПАЛІЙЧУК,
студент-лінгвіст

Юрій ПАЛІЙЧУК,
кандидат хімічних наук

Радісно читати статті, аналогічні розміщеній у № 12 «Наукового світу» за грудень 2007 року (стор. 20) під назвою: «Спочатку була Україна» -- цікавість до нашого минулого невмируща. Журналістка прагне дізнатися, хто вони - "трипільці", бачити "розсекреченим" наше історичне минуле з визначенням конкретних народів - дійових осіб на арені історії.

Не знаю наскільки такі очікування можуть бути задоволені. Треба брати до уваги те, що ця галузь науки, наша давня історія, перебуває під тиском усталених стереотипів і, як результат, створено багато легенд на різні теми, які зовсім не дають нічого нового для пізнання нашого минулого.

Ці стереотипи не дають можливості віднайти й утвердити хоча б близьку до істини історію походження самої назви Україна. Водночас відійти від цих стереотипів - значить ревізувати положення, які є наріжними в усталених теоріях походження слов'ян, спільної слов'янської прамови й території, "колиски трьох народів" тощо.

Одним із етапів розкриття сутності "трипільців" і, водночас, відходом від стереотипів може стати наш підхід до розшифрування топонімів і гідронімів України, який, крім того дає змогу ліквідувати "білі плями" в нашій історії - розуміти, хто такі "руси", "слов'яни", звідки з'явилися "князі" й інше (про це в наступних матеріалах).

Ось Ви, читачу, взяли до рук карту України й бачите характерні тільки для України назви населених пунктів: Ворохта, Фастів, Сатанів, Яготин, Ніжин, Корсунь, Канів, Житомир, Полтава і багато інших. Характерні вони, наголошую, тільки для України, українські вони на 100 відсотків, а що означають ці назви достеменно не знаємо. Скажете, можна керуватися 25-томним виданням "Історії міст і сіл Української РСР". Але це мало в чому допоможе.

Подивімось далі на назви річок, характерних також тільки для України: Буг, Смотрич, Сірет, Случ, Збруч, Стир, визначальна для подальшої історії українських земель річка Рось, Стугна, Трубіж, Хорол, Псел, Сула. Що ми можемо сказати про значення цих слів? Яку інформацію несуть вони в собі з глибин віків? Чому так сталося, що ми, давній народ, живемо споконвіку на цій землі й не знаємо цих значень. Живемо ніби на своїй-несвоїй землі? Ці запитання часто порушуються в наукових монографіях, радіопередачах. Ніби й відповіді якісь формулюються. Проте...

Щоб зрозуміти це, після тривалих безрезультатних пошуків, ми пішли ось яким шляхом. З історичної літератури, зокрема фундаментальної праці М. Грушевського "Історія України-Руси" відомо, що одним із народів, історична доля якого перетнулась з історичною долею України були готи. Щоправда, готів чомусь не полюбляють наші дослідники й відводять їм незначне місце в історії наших земель. М. Грушевський зокрема, аналізуючи "Історії" Йордана, дійшов висновку, що "сі згадки (про готів) не можуть дати нічого певного і готська держава на середнім Дніпрі зістається не на чім не опертим здогадом або міфом." Навіть більше - в історичній літературі склалася думка, що готи були чимось ворожим для етносу, який у своєму подальшому розвитку став українським народом. Така думка сформувалась скоріш за все не як результат наукових досліджень, а через неприязнь, антагонізм народів-нащадків відповідних етносів - західноєвропейських народів і слов'ян. Тоді як аналіз, згідно з нашою теорією, незрозумілих досі топонімів та гідронімів України дає певність стверджувати, що готи були основою для формування українського народу. І той землеробський етнос, який жив кілька тисячоліть до н.е. на території нинішньої України, є не хто інший, як готи. На це вказує збіг ареалу поширення готських топонімів і гідронімів з ареалом, де через тисячу років заявляють про себе українці.

Чому саме готи? Насамперед через те, що вони були найближчими предками народів Європи. Однак готами вони називалися не завжди. І нам ще доведеться повернутися до цієї теми, коли хочемо з'ясувати всі аспекти давньої історії України.

Отож, вийшовши в IV ст. н.е. з території нинішньої України в Західну Європу, готи стали тим субстратом, з якого в подальшому сформувалось багато народів Європи (німці, французи, англійці й інші). Звичайно, можна припустити, що їхня мова повинна мати хоч якусь спорідненість із мовою пращурів - готів. І що ж? Виявилось, що нинішні англійська і, меншою мірою, німецька можуть бути тим ключем, який легко відкриває нам значення незрозумілих для нас, нинішніх, топонімів І гідронімів готських часів, а майже двохтисячолітнє використання згаданих назв іншими народами (скоріше за все значною мірою залишилися ті самі готи, які втративши панівне становище, з часом прийняли іншу назву) мало що змінило навіть у звучанні цих і багатьох інших назв.

Взяти хоча б м. Козятин. Ніякого стосунку назва не має до кіз. В англійській мові є слова cosy (kouzi) і town (taun), що в перекладі значить тиша, затишний і місто, поселення відповідно. Виходить, що для готів це було затишним містом на відміну від Фастова - fuss (fas) і town - метушливе місто. Зазначимо, що складова - гину назвах нинішніх українських міст, трансформована з протоанглійського (taun), свідчить що ці населені пункти існували вже в готські часи, а саме слово у значенні огорожа в подальшому для істориків стало однією з ознак міста. І багато міст по сусідству мають значення, які утворюють пари антонімів - Ворохта (vertex - вершина) і Делятин (dale (deil) -долина), Гусятин (Тернопільська обл.) розміщений там, де р. Збруч вже набрала сили, (gush (gaS) сильний даг/к) і Сатанів (Хмельницька обл.) - ніякого сатани там не водилося, просто Збруч в тому місці плив тихо, спокійно дзюрчав - sough (sau) - шелест, дзюрчання.

Випереджаючи критиків, відразу ж доведемо правильність нашого методу. Показовим щодо цього стало "розшифрування", розкриття значення слів Говерла, князь, Світязь, Вирлиця, Житомир, Прут і ін.

Так, назва нашої найвищої карпатської вершини Говерла цілком відповідає світогляду давніх наших пращурів. Давня людина з поклонінням, обожнюванням ставилася до всього, що виділяється з повсякденної множинності. Тому й найвищій горі Карпат, неподалік якої вони жили, дали назву - govern - правити, керувати і life - життя, що значило для них місцеперебування того, хто керує життям, або ж місце проживання верховного правителя (бога). Чи не переселенці з Карпат були предками тих, хто в подальшому розвинули культ бога на вершині Олімпу у Греції?

Походження терміна "князь" для означення керівника держави у слов'ян свідчить, що ми є продовжувачами готів у справі державного будівництва. З'явився термін від способу керування державою готів. З огляду на це не погодимось із твердженням М. Грушевського - готи на наших землях створили велику державу, для керівництва якою було недостатньо одного короля (King). Своїми помічниками він призначав своїх нащадків королевичів - King youth -молодих королів. Пристосовуючись до слов'янської вимови слова стали одним терміном "князь". Тому князів Київської Русі треба вважати продовжувачами готської традиції керування державою.

Озеро Світязь на Волині, як показує назва, вже в ті далекі часи люди оцінили як курортне місце. Назва - поєднання двох слів: sweet - солодкий, свіжий та youth -молодість, юнак. Купання в озері давало можливість відчути оздоровчий ефект - солодку молодість.

Озеро Вирлиця (тепер у Києві) просто кликало купатися, заставляючи роздягатись - wear - одежа, less - без, що значить - без одежі.

Річка Прут на Прикарпатті. На давніх римських картах вона зветься "Порат", що ближче до первісного звучання в протоан-глійській мові - pour out - литися, розливатися. Напевне часті повені, розливи дали підставу так її назвати.

Як видно на карті області, місто Житомир розташоване в місці, де зливаються докупи чотири річки, або якщо брати за головну Тетерів, то до нього впадають ще три річки, як в народі мовиться - потоки. Потік англійською мовою означає jet (джет), а їхнє злиття древні поетичні натури означили словом marry - одружувати(ся), тобто місце, де поєднуються потоки.

Правильність нашого підходу також підтверджує повна відповідність назві місце розташування села Ілавче (Тернопільська обл.), що є слов'янською транскрипцією англійського слова elevation (eliveiSen) - підвищення, висота. На нинішній топографічній карті Тернопільської обл. видно, що з підвищення, горба, де розміщується село, різними схилами стікають чотири струмки-річечки.

Коли не втручалися інші чинники, то зрозумілою стає назва і міста Іловайськ (Донецька обл.), яке, можливо, отримало свою назву через відповідне розташування.

Дуже поширеною в Україні є назва населених пунктів з коренем -кор-. Виходить, що і в готській мові, як і в теперішній англійській чи німецькій слово "corn" (ко:п) означало зерно, урожай, сіяти пшеницю. І сіяли готські землероби в найпридатнішій для землеробства смузі нинішньої України, всюди, де проживали, причому досить тривалий час. Тут, Коростень і Корнин (Житомирська обл.), Корнич і Коршів (Івано-Франківська обл.) Корсунь (Черкаська обл.), Коростишів (Київська обл.).

Назви населених пунктів нам говорять про те, що для наших предків мирне життя було нерозривно пов'язане з боями та походами. У мирний час будують (Котельва cote, live - хатина, мешкати); збирають урожай (Зідьки - seedy - наповнений насінням); думають про одяг (Кириківка -

curry, cave - обробляти шкіру, печера); готують їжу (Короча - corn, chafe - зерно, розтирати); виготовляють посуд, цеглу (Глодоси - glow, doughy, sear - жар, тістоподібний, обпалювати - при допомозі жару обпалювали тістоподібні вироби з глини); інші назви свідчать вже про воєнний аспект життя: Літин - lee, town, Балаклія - balk, lee - перешкода, укриття, Мерефа -marchoff виступати, похід, Смяч - smash -розгромити (ворога), Санжари – sanguinari - кривавий (бій), жорстокий.

І стають зрозумілими назви розкиданих по правобережній Україні: Потуторів - potter (pote) - гончарні вироби, м. Снятин -місто змій - snake (sneik), Літин - місто укриття - Іее (Іі:), Гайсин - місто схованка -hide (held), Селятин (Чернівецька обл.) -sale (seil) - продаж, торгівля. Бахмач - це місце, де багато оленів (де ж вони тепер) -buck (bak), much (matS), Кагарлик розміщений в місці, де росло багато черемші, коров'ячого часнику - cow, garlic (і нині ця місцевість є одним з постачальників весною черемші на ринки Києва); Чутове розміщене на кручі - chute; Полтава ж - це місце, де забруднювались переходячи вбрід - pollute, wade.

Відгомін якихось страшних, трагічних подій відбився в назвах Крилос - cry (krai) - кричати, плакати і lost - загиблий та сусідніх Блюдників (Івано-Франківська обл.) - bloody - закривавлений, Гологори - hole (houl) - яма, виярок; догі (догі) - кровопролитний та Шпиколоси (Тернопільська обл.) - spear (spie) - спис, collision (keli-gen) - зіткнення, бійка; кількох Стебників -stab (steb) - удар чимось гострим, заколювати.

Водночас готи були людьми веселої вдачі, про що свідчить поширений топонім Жуків - joke (dgouk) - жарт, піддражнювати; і знамениті Жабокричі (Вінницька обл.) та Жабокруки (Івано-Франківська обл.) -jabber (dgebe) - базікати, crook (kruk) -брехун. Вони давали влучну оцінку й різним рисам характеру - в Суботові жили розсудливі, урівноважені- souber (soube), в Сагу-нівці, що неподалік - кмітливі - sagacity (sagaesit), в Рацево - raise (reiz) - такі, що викликали сміх- видно знали багато смішних оповідок, а в Чигирині - прикрі- chagrin (Saegrin). УДеражні любили кепкувати -derision; в Слатино жили замазури - slattern, в Севську - суворі - sever, а Любо-тин - місто тюхтіїв - lubber, town.

Дивна для українців назва міста Сквира може бути зрозуміла тільки тоді, коли звернутися до англійського слова squire (skwaie) - місце проживання поміщика. А ось назви міст, які показують спеціалізацію жителів: Канів - це місто, де виробляли полотно -canvas (kenves), Бершадь - bear (bea), shot (Sot) - стрільці ведмедів, давні шполяни видно неповажали законів spoil - награбоване добро, а давні ніжинці були скнарами для довколишніх жителів - niggard (niged). Місто Бучач (Тернопільська обл.), с. Бучач-ки (Івано-Франківська обл.), с. Буча під Києвом від слова butcher - це місця, де жили професійні м'ясники або, скоріше всього,

місця де відбулися великі бойні, різанини, а вже всі теперішні Хотини, Стині й інші міста та села з поширеним коренем - от - це місця, де жили спеціалісти з виробництва сап, мотик - hoe (hou) і забезпечували всіх землеробів Великої Готи першим важливим знаряддям праці землероба. Звідси, можна зробити висновок - і назва цього народу -готи, яка в жодному з історичних джерел не аналізується.

Топонім Хотимир, як поєднання давнього слова "гот" і сучасного "мир", підказав завдання дослідити етимологію слова "мир". Усі ми пам'ятаємо зі шкільного курсу історії, що в наших предків був звичай в знак примирення укладати шлюб між членами родин сторін, які ворогували. Для означення такого звичаю в англійській мові є слово marry (meari) - одружуватися, видавати заміж. Ось аж куди сягає коріння звичаїв нашого народу. З огляду на це слід переосмислити і значення "наскрізь слов'янського" імені Володимир, яке розуміють буквально силою великий. Тоді як коріння цього слова готське і для них це означало weld - згуртовувати, об'єднувати і marry - згуртовувати одруженням. Отож, і тут наш підхід виявився плідним для розуміння коріння нашої мови.

Щодо гідронімів України, то вони теж переконливо, як і результати археологічних розкопок свідчать про те, що землероби-готи тривалий час проживали на території нинішньої України. Зрозумілими тепер є назви річок Серет - serenity (sireniti) - прозора, Збруч - bruk - струмінь, Смотрич -smout від smite - розбиватися), region (ri:gn) - місце, де можна розбитись через круті високі береги.

Річка Стрипа на Тернопільщині видно викликала поетичні настрої навколишніх жителів і вони поєднали в назві річки stream (strhm) - річката strap (streap) - пояс.

Річка Рось - rous (rauz) - дістала свою назву за свою розбурханість, бурхливий норов на відміну від р. Стугна, яка свою назву заслужила за свою тиху воду - stagnate - застоюватись, а обидві річки Буг це просто болото (як одне з означень води) - bog (bog).

На лівобережжі напевне всіх цікавлять назви річок Псел, Хорол, Сула, Трубіж. Думаю, що ставлення до цих річок нинішніх жителів мало чим відрізняється від тих готських часів. Адже, розмиваючи чорноземи, річки часто були каламутні, тобто - pshaw (pso) - фе, norror - огида, sully (sali) -бруднити, trouble (trabl) - перешкоджати (через болотистість річкової долини) (англ.) або trub - мутний (нім.).

Отже, із цього дослідження видно, що наша історія записана не тільки на археологічних, антропологічних пам'ятках - вона промовляє до нас тепер зрозумілими топонімами та гідронімами (треба лише правильно читати) так щедро розкиданими на карті нашої Батьківщини (наведені - далеко не всі).

Silja
08/07/2008 - 09:06
# 2

Простите, уважаемые украинцы, но почему-то всегда забавно читать научные тексты на вашей ридной мове. Ну, и конечно, не все понимается. Wink

Hrafn V.
08/07/2008 - 16:57
# 3

Silja
всегда забавно читать научные тексты на вашей ридной мове

Да ведь это НЕ научный текст.

sher
приятного чтения!

Для кого как. Лично у меня при столкновении с воинствующей глупостью опускаются руки.
Пожалуй, Вы неудачно выбрали место для публикации - в настоящем разделе исключена возможность обсуждать это, а для посмеяться - боюсь, не у всех достанет квалификации. Если для кого-то и малороссийский язык - тайна за семью печатями, что же можно будет сказать о прочих языках ?

deardron
08/07/2008 - 18:07
# 4

На Украине видать начали курить высококачественную траву.. Протоукраїнці млин...

Hrafn V.
08/07/2008 - 18:24
# 5

deardron
На Украине видать начали курить высококачественную траву

Что касается топонимики и подобных материй, на Украине курят ту же самую траву, что и в России.
Вот наугад ссылка
http://www.velizh.ru/info.php?id=toponimika
(из наиболее безобидных!)

А данная публикация "студента-лингвиста" и "кандидата химических наук", ну... Как в старом анекдоте - акселерация: отцам казалось, что им всё по плечу, а детям... а детям уже всё по***.

deardron
08/07/2008 - 19:15
# 6

Что касается топонимики и подобных материй, на Украине курят ту же самую траву, что и в России.

О да! Не без этого.. Но я-то надеялся, что хотя бы топонимы своей Родины пощадят...
В России хотя бы к таким вещам подходят с юмором, а не всерьёз:

http://www.youtube.com/watch?v=6vEb2ngKfhc

tildr
08/07/2008 - 19:54
# 7

Кстати, а название Гданьска всё-таки связан с готами или нет?

Silja
08/07/2008 - 20:21
# 8

sher
Гайсин

А еще это - татарская фамилия. Татары - тоже готы?

Ankhu
08/07/2008 - 20:23
# 9

Татары - тоже готы?

Не обязательно. Бывают и эмо. Laughing out loud

Silja
08/07/2008 - 20:26
# 10

Ankhu
Не обязательно. Бывают и эмо

Ты ходишь в кедах и с крашеной челкой? Wink

tildr
08/07/2008 - 20:29
# 11

Я видел татар и башкир - "русских" скинхедов.

Ankhu
08/07/2008 - 20:34
# 12

Silja
Ты ходишь в кедах и с крашеной челкой?

Я - нет. Smile

Renic
08/07/2008 - 21:20
# 13

После того как я читал, что Иисус родом из Галиции, меня уже ничего не удивляет.

sher
09/07/2008 - 08:17
# 14

deardron
В России хотя бы к таким вещам подходят с юмором, а не всерьёз:

ну почему? я видел толстую книжку с названием что-то вроде "Русские казаки в Европе", где крупными как в букваре буквами перечислялись топонимы всей Европы в такой манере: Жирона -- искаженное Царь Дон.

ну и почему бы не посмеяться над этим маразмом. в какой еще раздел можно поставить это исследование? кстати, в этом журнале еще много смешного. но в средине большой блок с объявлениями о публикациях на защиту степеней. то есть он не юмористический.

про Говерлу, объясняемую через книжное латинское слово govern я плакал. про Вырлица от Wearless я уже только всхлыпывал. понимаю, что еще должны быть озера Топлица и Бикиница. на самом деле в этом названии мало загадок, напротив этого пойменного озера находится устье (гырло) Десны. вероятно оно сначала было Гырлыцей.

на самом деле готы здесь ни при чем. раньше у нас в Полесье жили хохлобиты, с которых Толкиен скатал свои сказки. главным героем был Тарас Бильбо, а ходил он к дракону в Карпаты. козьни ему строил Иосиф Сауронович.

sher
09/07/2008 - 08:27
# 15

кстати, кто может объяснить вот этот комментарий

Натолия - Анатолия, черноморское побережье Крыма.

в конце "Тараса Бульбы" 1842 г?

различные названия а-ля Анатолия-Анталия-Натолия происходят от турецкого названия азиатской части страны Anadolu. европейская часть называется Rumeli. причем здесь Крым? не различали?

Hrafn V.
09/07/2008 - 13:51
# 16

sher
причем здесь Крым?

Именно что ни при чём. Это чья-то ошибка, грубая.
В тексте говорится
"пустить с челнами одних молодых, пусть немного пошарпают берега Натолии"
Я способен здесь увидеть только упоминание берегов (турецкой) Анатолии, которые "шарпали" различные товарищи и во времена Тараса Бульбы, и за 1000 лет до Тараса.

sher
09/07/2008 - 14:09
# 17

я сунул текст в автоматический переводчик Smile теперь аудитория может заметно расшириться

Радостно читать статьи, аналогичные размещенной № 12 «Научного мира» за декабрь 2007 года (стор. 20) под названием: «Сначала была Украина» -- любопытство к нашему прошлому бессмертная. Журналистка стремится узнать, кто они - "трипільці", видеть "рассекреченным" наше историческое прошлое с определением конкретных народов - действующих лиц на арене истории.

Не знаю насколько такие ожидания могут быть довольны. Нужно принимать во внимание то, что эта отрасль науки, наша давняя история, находится под давлением устоявшихся стереотипов и, как результат, создано много легенд на разные темы, которые совсем не дают ничего нового для познания нашего прошлого.

Эти стереотипы не дают возможности найти и утвердить хотя бы близкую к истине историю происхождения самого названия Украина. В то же время отойти от этих стереотипов - значит ревизовать положения, которые являются краеугольными в устоявшихся теориях происхождения славян, общей славянской прамови и территории, "колыбели трех народов" и тому подобное.

Одним из этапов раскрытия сущности "трипільців" и, в то же время, отходом от стереотипов может стать наш подход к расшифровке топонимов и гидронимов Украины, который, кроме того дает возможность ликвидировать "белые пятна" в нашей истории - понимать, кто такие "руси", "славяне", откуда появились "князья" и другое (об этом в следующих материалах).

Вот Вы, читателю, взяли к рукам карту Украины и видите характерные только для Украины названия населенных пунктов: Ворохта, Фастов, Сатанел, Яготин, Нежин, Корсунь, Канев, Житомир, Полтава и много других. Характерные они, отмечаю, только для Украины, украинские они на 100 процентов, а что значат эти названия точно не знаем. Скажете, можно руководствоваться 25-томним изданием "Истории городов и сел Украинской ССР". Но это мало в чем поможет.

Посмотрим дальше на названия рек, характерных также только для Украины: Буг, Смотрич, Сирет, Случ, Збруч, Стир, определяющая для последующей истории украинских земель река Рось, Стугна, Трубиж, Хорол, Псел, Сула. Что мы можем сказать о значении этих слов? Какую информацию несут они в себе из глубин веков? Почему так случилось, что мы, давний народ, живем испокон веков на этой земле и не знаем этих значений. Живем будто на своїй-несвоїй земле? Эти вопросы часто нарушаются в научных монографиях, радиопередачах. Будто и ответы какие-то формулируются. Однако...

Чтобы понять это, после длительных безрезультатных поисков, мы пошли вот каким путем. Из исторической литературы, в частности фундаментального труда М. Грушевского "История Украини-Руси" известно, что одним из народов, историческая судьба которого пересеклась с исторической судьбой Украины были готы. Правда, готы почему-то не любят наши исследователи и отводят им незначительное место в истории наших земель. М. Грушевский в частности, анализируя "Истории" Йордана, пришел к выводу, что "сии упоминания (о готах) не могут дать ничего определенного и готское государство на средним Днепре зістається не на чім не опертим догадкой или мифом." Даже больше - в исторической литературе сложилась мысль, что готы были чем-то враждебным для этноса, который в своем последующем развитии стал украинским народом. Такая мысль сформировалась скорее всего не как результат научных исследований, а через неприязнь, антагонизм народов-потомков соответствующих этносов - западноевропейских народов и славян. Тогда как анализ, согласно с нашей теорией, непонятных до сих пор топонимов и гидронимов Украины дает определенность утверждать, что готы были основой для формирования украинского народа. И тот земледельческий этнос, который жил несколько тысячелетий до н.э. на территории нынешней Украины, есть не кто другой, как готы. На это указывает совпадение ареала распространения готских топонимов и гидронимов с ареалом, где через тысячу лет заявляют о себе украинцы.

Почему именно готы? В первую очередь из-за того, что они были ближайшими предками народов Европы. Однако готами они назывались не всегда. И нам еще придется вернуться к этой теме, когда хотим выяснить все аспекты давней истории Украины.

Поэтому, выйдя в IV ст. н.э. из территории нынешней Украины в Западную Европу, готы стали тем субстратом, из которого в дальнейшем сформировалось много народов Европы (немцы, французы, англичане и другие). Обычно, можно допустить, что их язык должен иметь хоть какое-то родство с языком пращуров - готов. И что же? Оказалось, что нынешние английская и, меньшей мерой, немецкая могут быть тем ключом, который легко открывает нам значение непонятных для нас, нынешних, топонимов И гидронимов готских времен, а почти двухтысячелетнее использование упомянутых названий другими народами (скорее всего в значительной мере остались те же готы, которые потеряв господствующее положение, со временем приняли другое название) мало что изменило даже в звучании этих и много других названий.

Взять хотя бы г. Козятин. Никакого отношения название не имеет к козам. В английском языке есть слова cosy (kouzi) и town (taun), что в переводе значит тишина, уютный и город, поселение соответственно. Выходит, что для готов это было уютным городом в отличие от Фастова - fuss (fas) и town - суетливый город. Отметим, что составляющая - погибаю названиях нынешних украинских городов, трансформируемая с протоанглійського (taun), свидетельствует что эти населенные пункты существовали уже в готские времена, а именно слово в значении ограждение в дальнейшем для историков стало одним из признаков города. И много городов по соседству имеют значения, которые образуют пары антонимов - Ворохта (vertex - вершина) и Делятин (dale (deil) -долина), Гусятин (Тернопольская обл.) размещен там, где г. Збруч уже набрала силы, (gush (gaS) сильный даг/к) и Сатанел (Хмельницкая обл.) - никакого сатаны там не водилось, просто Збруч в том месте плыл тихо, спокойно журчал - sough (sau) - шелест, журчание.

Опережая критиков, сразу же доведем правильность нашего метода. Показательной относительно этого стала "расшифровка", раскрытие значения слов Говерла, князь, Свитязь, Вирлиця, Житомир, Прут и др.

Да, название нашей наивысшей карпатской вершины Говерла полностью отвечает мировоззрению давних наших пращуров. Давний человек с поклонением, обожанием относилась ко всему, что выделяется из повседневной множественности. Потому и наивысшей горе Карпат, близ которой они жили, дали название - govern - править, руководить и life - жизнь, что значила для них местопребывание того, кто руководит жизнью, или же местожительство верховного правителя (бога). Были ли не переселенцы из Карпат предками тех, кто в дальнейшем развили культ бога на вершине Олимпа в Греции?

Происхождение срока "князь" для определения руководителя государства у славян свидетельствует, что мы являемся продолжателями готов по делу государственного строительства. Появился срок от способа управления государством готов. Учитывая это не согласимся с утверждением М. Грушевского - готы на наших землях создали большое государство, для руководства которой было недостаточно одного короля (King). Своими помощниками он назначал своих потомков королей - King youth -молодих королей. Приспосабливаясь к славянскому произношению слова стали одним сроком "князь". Потому князей Киевской Руси нужно считать продолжателями готской традиции управления государством.

Озеро Свитязь на Волыни, как показывает название, уже в те далекие времена люди оценили как курортное место. Название - сочетание двух слов: sweet - сладкий, свежий и youth -молодість, юноша. Купание в озере давало возможность почувствовать оздоровительный эффект - сладкую молодость.

Озеро Вирлиця (теперь в Киеве) просто звало купаться, заставляя раздеваться - wear - одежда, less - без, что значит - без одежды.

Река Прут на Прикарпатье. На давних римских картах она зовется "Порат", что ближе к первобытному звучанию в протоан-глійській языке - pour out - литься, разливаться. Наверное частые наводнения, разливы дали основание так ее назвать.

Как видно на карте области, город Житомир расположен в месте, где сливаются вместе четыре реки, или если братья за главную Тетерев, то к нему впадают еще три реки, как в народе говорится - потоки. Поток английским языком значит jet (джет), а их слияние древние поэтические натуры обозначили словом marry - женить(сия), то есть место, где соединяются потоки.

Правильность нашего подхода также подтверждает полное соответствие названию место расположения села Ілавче (Тернопольская обл.), что является славянской транскрипцией английского слова elevation (eliveiSen) - повышение, высота. На нынешней топографической карте Тернопольской обл. видно, что из повышения, горба, где размещается село, разными склонами стекают четыре речушки ручьев.

Когда не вмешивались другие факторы, то понятным становится название и города Іловайськ (Донецкая обл.), которое, возможно, получило свое название через соответствующее расположение.

Очень распространенным в Украине является название населенных пунктов с корнем -кор-. Выходит, что и в готском языке, как и в теперешней английской или немецкой слово "corn" (ко:п) значило зерно, урожай, сеять пшеницу. И сеяли готские земледельцы в самой пригодной для земледелия полосе нынешней Украины, везде, где проживали, причем достаточно длительное время. Здесь, Коростень и Корнин (Житомирская обл.), Корнич и Коршив (Ивано-Франковская обл.) Корсунь (Черкасская обл.), Коростишив (Киевская обл.).

Названия населенных пунктов нам говорят о том, что для наших предков мирная жизнь была неразрывно связана с боями и походами. В мирное время строят (Котельва cote, live - хата, жить); собирают урожай (Зидьки - seedy - наполненный семенами); думают об одежде (Кирикивка - curry, cave - обрабатывать кожу, пещера); готовят еду (Короча - corn, chafe - зерно, растирать); изготовляют посуду, кирпич (Глодоси - glow, doughy, sear - жар, тестовидный, обжигать - при помощи жара обжигали тестовидные изделия из глины); другие названия свидетельствуют уже о военном аспекте жизни: Литин - lee, town, Балаклия - balk, lee - препятствие, укрытие, Мерефа -marchoff выступать, поход, Смяч - smash -розгромити (врага), Санжари – sanguinari - кровавый (бой), жестокий.

И становятся понятными названия разбросанных по правобережной Украине: Потуторив - potter (pote) - гончарные изделия, г. Снятин -місто змей - snake (sneik), Литин - город укрытия - Іее (Іі:), Гайсин - город убежище -hide (held), Селятин (Черновицкая обл.) -sale (seil) - продажа, торговля. Бахмач - это место, где много оленей (где же они теперь) -buck (bak), much (matS), Кагарлик размещенный в месте, где росло много черемши, коровьего чеснока - cow, garlic (и в настоящее время эта местность является одним из поставщиков весной черемши на рынки Киева); Чутове размещено на круче - chute; Полтава же - это место, где загрязнялись переходя вбрід - pollute, wade.

Отзвук каких-то страшных, трагических событий отбился в названиях Крилос - cry (krai) - кричать, плакаты и lost - погибший и соседних Блюдникив (Ивано-Франковская обл.) - bloody - окровавленный, Гологори - hole (houl) - яма, распадок; догі (догі) - кровопролитный и Шпиколоси (Тернопольская обл.) - spear (spie) - копье, collision (keli-gen) - столкновение, драка; нескольких Стебникив -stab (steb) - удар чем-то острым, закалывать.

В то же время готы были людьми веселого нрава, о что свидетельствует распространенный топоним Жуков - joke (dgouk) - шутка, поддразнивать; и знаменитые Жабокричи (Винницкая обл.) и Жабокруки (Ивано-Франковская обл.) -jabber (dgebe) - болтать, crook (kruk) -брехун. Они давали меткую оценку и разным чертам характера - в Суботови жили рассудительные, урівноважені- souber (soube), в Сагу-нивци, что неподалеку - сообразительные - sagacity (sagaesit), в Рацево - raise (reiz) - такие, что вызывали сміх- видно знали много смешных повествований, а в Чигирине - прикрі- chagrin (Saegrin). УДеражни любили насмехаться -derision; в Слатино жили замарашки - slattern, в Севску - суровые - sever, а Любо-тин - город пентюхов - lubber, town.

Странное для украинцев название города Сквира может быть понятно только тогда, когда обратиться к английскому слову squire (skwaie) - местожительство помещика. А вот названия городов, которые показывают специализацию жителей: Канев - это город, где производили полотно -canvas (kenves), Бершадь - bear (bea), shot (Sot) - стрелки медведей, давние шполяни видно неповажали законов spoil - награбленное добро, а давние ніжинці были скрягами для близлежащих жителей - niggard (niged). Город Бучач (Тернопольская обл.), с. Бучач-ки (Ивано-Франковская обл.), с. Буча под Киевом от слова butcher - это места, где жили профессиональные мясники или, скорее всего
места где состоялись большие бойни, резня, а уже все теперешние Хотини, Стини и другие города и села с распространенным корнем - вот - это места, где жили специалисты из производства сап, мотыг - hoe (hou) и обеспечивали все земледельцы Большой Готы первыми важными орудиями труда земледельца. Отсюда, можно сделать вывод - и название этого народа -готи, которое в ни одном из исторических источников не анализируется.

Топоним Хотимир, как сочетание давнего слова "гот" и современного "мир", подсказал задание исследовать этимологию слова "мир". Все мы помним из школьного курса истории, что у наших предков был обычай в знак примирения заключать брак между членами семей сторон, которые враждовали. Для определения такого обычая в английском языке есть слово marry (meari) - жениться, выдавать замуж. Вот аж куда достигает корня обычаев нашего народа. Учитывая это следует переосмыслить и значение "Насквозь славянского" имени Владимир, которое понимают буквально силой большой. Тогда как корень этого слова готское и для них это значило weld - сплачивать, объединять и marry - сплачивать бракосочетанием. Поэтому, и здесь наш подход оказался плодотворным для понимания корня нашего языка.

Относительно гидронимов Украины, то они тоже убедительно, как и результаты археологических раскопок свидетельствуют о том, что готы земледельцев длительное время проживали на территории нынешней Украины. Понятными теперь являются названия рек Серет - serenity (sireniti) - прозрачная, Збруч - bruk - струя, Смотрич -smout от smite - разбиваться), region (ri:gn) - место, где можно разбиться через крутые высокие берега.

Река Стрипа на Тернопольщине видно вызывала поэтические настроения окружающих жителей и они соединили в названии реки stream (strhm) - річката strap (streap) - пояс.

Река Рось - rous (rauz) - достала свое название за своей розбурханість, бурный норов в отличие от г. Стугна, которая свое название заслужила за свою тихую воду - stagnate - застаиваться, а обе реки буг это просто болото (как одно из определений воды) - bog (bog).

На левобережье наверное всех интересуют названия рек Псел, Хорол, Сула, Трубиж. Думаю, что отношение к этим рекам нынешних жителей мало чем отличается от тех готских времен. Ведь, размывая черноземы, реки часто были мутны, то есть - pshaw (pso) - фи, norror - отвращение, sully (sali) -бруднити, trouble (trabl) - препятствовать (через болотистость речной долины) (англ.) или trub - мутный (ним.).

Следовательно, из этого исследования видно, что наша история записана не только на археологических, антропологических достопримечательностях - она говорит к нам теперь понятными топонимами и гідронімами (нужно лишь правильно читать) такими щедро разбросанными на карте нашей Родины (приведенные - далеко не все).

sher
25/09/2008 - 12:05
# 18

санскритский шифр на карте России

Кандидат исторических наук, вологодский этнограф Светлана Жарникова:

Подавляющее большинство названий наших рек можно без коверканья языка просто переводить с санскрита, Сухана означает "легко преодолимая", Кубена - "извилистая", Суда - "ручей", Дарида - "дающая воду", Падма - "лотос, кувшинка", Куша - "осока", Сямжена - "объединяющая людей". В Вологодской и Архангельской областях множество речек, озер и ручейков называются Ганг, Шива, Индига, Индосат, Синдошка, Индоманка. В моей книге тридцать страниц заняты этими названиями на санскрите. А сохраниться такие названия могут только в том случае - и это уже закон - если сохраняется народ, который дал эти названия. А если он исчезает, то и названия меняются».

johnnydoe (не проверено)
25/09/2008 - 14:53
# 19

одавляющее большинство названий наших рек можно без коверканья языка просто переводить с санскрита

Названия рек и водоемов в России действительно по-видимому очень древние, но однозначно определить как прото-индоевропейские/прото-уральские/... невозможно.

Hrafn V.
25/09/2008 - 16:02
# 20

Кандидат исторических наук, вологодский этнограф Светлана Жарникова:

Лжёт кандидат наук, как сивый мерин.

Названия рек и водоемов в России действительно по-видимому очень древние,

Далеко не всех. Только достаточно крупных.

но однозначно определить как прото-индоевропейские/прото-уральские/... невозможно.

А как это "неоднозначно"?
Например, на 12% - черемисский гидроним, на 36% - славянский, а на 52% - неизвестно ? Так, что ли ?

johnnydoe (не проверено)
25/09/2008 - 16:26
# 21

Hrafn V.
А как это "неоднозначно"?

Можно предложить реконструкцию и прото-уральскую, и славянскую, и прото-иранскую, и все они могут иметь примерно одинаково вероятны.

Hrafn V.
25/09/2008 - 16:36
# 22

johnnydoe
Можно предложить реконструкцию и прото-уральскую, и славянскую, и прото-иранскую, и все они могут иметь примерно одинаково вероятны.

Нельзя произвольно выхваченный топоним толковать из произвольно выбранного языка. Топонимы образуют систему.
Говоря коротко, топонимику региона надлежит воспринимать как текст, а не бессмысленный и бессвязный набор слов, где одно слово - на санскрите, а другое - на языке нахуатль.

Наверх